У Плюшкіна дві прізвиська – латаний, бо поміщик постійно ходив у рваному, брудному одязі, і рибалок, бо «він ходив ще щодня вулицями свого села, заглядав під містки, під поперечини і все, що не траплялося йому: стара підошва, бабина ганчірка, залізний цвях, глиняний черепок, — усе тяг…
латаної, латаної! – скрикнув мужик. Було їм додано й іменник до слова «латаної», дуже вдале, але невживане у світській розмові, а тому ми його пропустимо».
досконалий ведмідь! Потрібне таке дивне зближення: його навіть звали Михайлом Семеновичем».
Обличчя Плюшкіна Обличчя його не було нічого особливого; воно було майже таке ж, як у багатьох худорлявих старих…" На непоказному обличчі героя особливо виділяється підборіддя: "…одне підборіддя тільки виступало дуже далеко вперед, так що він повинен був щоразу закривати його хусткою, щоб не заплювати. .."