Предки сучасних азербайджанців – тюрки-огузи, які переселилися із Середньої Азії в Закавказзя в XI-XII століттях, і кавказькі албани. Віруючі переважно мусульмани-шиїти, на півночі Азербайджану і півдні Дагестану є також суніти ханафітського мазхабу.
| Азербайджанці | |
|---|---|
| Чисельність і ареал | |
| Входить до | тюркські народи |
| Споріднені народи | турки, туркмени, гагаузи |
| Етнічні групи | айруми, афшари, бахарлу, баяти, гарагезлю, каджари, карадагці, карапапахи, нафари, падари, пічагчі, терекеменці, челебіанлу, шахсевени |
У XI столітті ця територія потрапляє під владу Сельджуцької імперії, і в результаті міграції тюркських племен починається тюркізація стародавнього населення регіону (албанські та іранські племена, вірмени), що призводить до початку процесу формування азербайджанського етносу, яке завершується в основному до кінця XV століття.
Азербайджанці – один із народів, що мають найдавніші у світі традиції державності. Історія державності азербайджанського народу налічує приблизно 5 тисяч років. На території Азербайджану перші племінні об’єднання і державні утворення зародилися ще наприкінці IV – на початку III тис. до н. е.