Походження кус-куса часто приписують Марокко (середньовічна назва – Магріб), де кус-кус є національною стравою. Але історики сперечаються з цим, оскільки кус-кус також дуже популярний в Алжирі, Тунісі та Лівії. Кожен житель цих країн вважає, що саме його народ є родоначальником цієї крупи.
Магрибська казка XI–XIII століть, або Історія кускуса Перша письмова згадка страви зустрічається в історичних документах XIII століття, але на той час її готували не менше кількох століть. Приготування кускуса являло собою не просто кулінарне дійство, а цілий ритуал.
Кускус протипоказаний:
- особам, які страждають на целіакію – непереносимістю глютена;
- людям, які мають алергію на інші білки препарату;
- дітям раннього віку, особливо до одного року, через побоювання розвитку алергії;
- хворим на цукровий діабет, тому що каша з кускуса може призвести до підвищення концентрації глюкози в крові.