Результати дослідження показали, що загальна кількість ускладнень у вигляді органічних та функціональних порушень шлунково-кишкового тракту на фоні прийому мелоксикама було достовірно менше, ніж при використанні диклофенаку – 19 та 28% відповідно (р<0,05). Безпека мелоксикаму також підтверджена у низці когортних досліджень, таких як H.
За своєю ефективністю мелоксикам не поступався диклофенак, напроксену та піроксикаму. Хороші результати лікування мелоксикамом були отримані не тільки у хворих на ревматоїдний артрит, а й анкілозуючим спондилітом при його застосуванні протягом 12 міс.
Лікування було припинено через побічні реакції у 5,48% хворих у групі мелоксикама та у 7,96 % – у групі диклофенаку (Р<0,001). Отже, клінічне дослідження MELISSA показало кращу переносимість мелоксикама у порівнянні з диклофенакомщо пов'язують з його переважною ЦОГ-2-селективністю.
Ревматоїдний артрит; остеоартроз; анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева) та ін. Запальні та дегенеративні захворювання суглобів, що супроводжуються больовим синдромом.