Радіоактивний розпад (від лат. radius «промінь» і āctīvus «дієвий», через фр. radioactif, букв. — «радіоактивність») — спонтанна зміна складу (заряду Z, масового числа A) або внутрішньої будови нестабільних атомних ядер шляхом випромінювання елементарних частинок, гамма-квантів та/або ядерних фрагментів.
Радіоактивний розпад – Зміна складу нестабільних атомних ядер. Ядра спонтанно розпадаються на ядерні фрагменти та елементарні частинки (продукти розпаду).
Радіоактивністю називається здатність атомного ядра мимоволі розпадатися з випромінюванням частинок. Радіоактивний розпад ядра можливий тоді, що він енергетично вигідний, т. е. супроводжується виділенням енергії.
Період напіврозпаду полонію 214 становить одну секунду, тоді як урану 238 – 4,5 мільярда років. Крива радіоактивного розпаду: через два періоди радіоактивність речовини знижується у четверо, через три – у вісім разів і т.д.