Мономе́р (др.-грец. μόνος «один» + μέρος «частина») низькомолекулярна речовина, що утворює полімер реакції полімеризації; а також повторювані ланки (структурні одиниці) у складі полімерів.
Мономери – Це повторювані ланки макромолекул органічних сполук під назвою біополімери. До біополімерів відносять полісахариди, нуклеїнові кислоти та білки. Амінокислоти є мономерами білків, моносахариди – полісахаридів, нуклеотиди – нуклеїнових кислот.
Мономер робить нігті міцними та довговічними. Липкий шар, який утворюється після витримки, дозволяє максимально скоротити кількість пилу під час опилювання штучних нігтів. Хімічний склад мономеру робить його ідеальним компонентом до роботи з «верхніми формами».
1) Мономір — загальна назва низькомолекулярних сполук, що у сукупності утворюють молекулу полімеру. 2) Мономірами нуклеїнових кислот (ДНК та РНК-полімери) є нуклеотиди.