Згідно з літописною легендою, Рюрік прийшов на Русь з Скандинавії разом зі своїми братами Синеусом та Трувором. Рюрику дістався Новгород, Синеусу – Білоозеро, а Трувору – Ізборськ.
Перша династія, що керувала російською державою з IX по кінець XVI ст, бере своє початок з 862 року, коли згідно з тією ж «Повісті временних літ», ільменські слов'яни закликали на правління в Новгород варязького князя Рюрика із дружиною.
Після того, як у "смутному часі" зів'яла пряма царська династія Рюриковичів зі смертю царевича Дмитра у 1591 році та царя Федора у 1598 році, – на російському престолі запанували Романови від імені Михайла Федоровича Романова (22).
Засновником династії Рюриковичів вважається варязький конунг Рюрік, який, згідно з літописним оповіданням, у 862 р. став князем у північноруських землях, де в районі Ладоги, Ільменя та Волхова склався ранньодержавний центр слов'янських та фінно-угорських племен.