Нагріте повітря прямує вгору, створюючи зону розрідження. У цю зону розрідження втягується навколишнє тепле вологе повітря хмари і холодне повітря, що нижче лежить, що призводить до лавиноподібного розвитку процесу і виділення значної енергії. Внаслідок цього утворюється характерна вирва.
Вихровий рух у грозовій хмарі поступово передається нижнім шарам повітря – так зароджується торнадо. І на відміну від смерч, торнадо опускається з хмари донизу, у вигляді хобота. В більшості випадків торнадо виявляється потужнішим смерч.
Отже, поки що відомо, що у центрі торнадо знаходиться область зниженого тиску. У найпотужніших торнадо перепад тиску зовні та всередині може перевищувати одну десяту атмосфери.
Для появи смерч необхідно щоб унизу біля землі чи води було дуже жарко, а вгорі – дуже холодно. Тоді з грозової купової хмари до землі починає тягтися повітряна лійка, схожа на хобот слона (її так і називають “хобот смерч”) – це холодне повітря із величезною швидкістю спрямовується вниз.