Полімери (від грец. πολύ “багато” + μέρος “частина”) – речовини, що складаються з “мономерних ланок”, сполучених у довгі макромолекули хімічними зв’язками. Полімерами можуть бути неорганічні та органічні, аморфні та кристалічні речовини.
Полімери – високомолекулярні сполуки, що складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань – складових ланок, з’єднаних між собою хімічними або координаційними зв’язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги, а також просторові тривимірні структури.
Полімери – органічні або неорганічні речовини, що складаються з окремих ланок-мономерів, з’єднаних у довгі ланцюги-макромолекули хімічними або координаційними зв’язками. Прикладом природних органічних полімерів можуть слугувати білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти.
У будові полімеру виокремлюють мономерні ланки – повторювані структурні фрагменти, що містять у собі кілька атомів. До складу полімера входить велика кількість повторюваних ланок однакової будови.