Діти під час війни грали з уже готовими виробами або самі робили нагани, пістолети з дерева, з панчохи — м'ячики. За спогадами, у ході були колективні ігри — лапта, хованки, козаки-розбійники. "Войнушку" майже ніколи не влаштовували – нікому не хотілося бути фашистом.Feb 12, 2020
Нарівні з дорослими вони зазнавали поневірянь, захищали, стріляли, потрапляли в полон, жертвуючи власними життями. Вони збігали з дому на фронт, щоб боронити Батьківщину. У тилу та на лінії фронту вони щодня робили маленький подвиг.
У грудні 1941 року школярі міста Горький взяли зобов'язання без відриву від навчання допомагати підприємствам легкої промисловості. Після уроків вони працювали на швейних фабриках, у взуттєвих майстернях, брали замовлення додому та виготовляли ложки, рукавиці, шкарпетки, шарфи, підшоломники, шили обмундирування.
У тилу діти щосили допомагали дорослим у всіх справах: брали участь у протиповітряній обороні – чергували на дахах будинків під час ворожих нальотів, будували оборонні укріплення, збирали чорний та кольоровий металобрухт, лікарські рослини, брали участь у збиранні речей для Червоної Армії, працювали на недільниках.