Перший поділ мейозу (мейоз (I)) призводить до зменшення хромосомного набору і називається редукційним. Воно включає чотири фази. Відбувається скручування молекул ДНК та утворення хромосом.
Метафаза II – Унівалентні хромосоми (що складаються з двох хроматид кожна) розташовуються на «екваторі» (на рівній відстані від «полюсів» ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Анафаза II – Уніваленти діляться, і хроматиди розходяться до полюсів.
Мейоз – це особливий спосіб поділу еукаріотичних клітин, при якому вихідне число хромосом зменшується вдвічі (від давньогрец. «Мейон» – менше – і від «Мейозис» – зменшення). Головною особливістю мейоза є кон'югація (спарування) гомологічних хромосом з наступним розбіжністю в різні клітини.
Профаза II (1n2c) – відновлюється нове веретено поділу, ядерна мембрана розчиняється, якщо утворювалася в телофазі I. Метафаза II (1n2c) – хромосоми вишиковуються в екваторіальній частині веретена, а нитки веретена прикріплюються до центромірів.