Ім’я числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів, число, а також порядок предметів під час лічби: Шко́льники поса́дили два́дцять я́блунь і оди́надцять ви́шень. (= Школярі посадили двадцять яблунь і одинадцять вишень.) Двічі два – чотири.
До складеного числівника може входити іменник зі значенням числа; наприклад: тисяча дев’ятсот сімдесят шість; (один) мільйон п’ять тисяч сто дев’яносто п’ять. При позначенні дуже великих чисел або кількостей (мільярд, тисячі мільярдів) вживаються іменники.
Щоб визначити, яким членом речення є даний числівник, поставимо до нього запитання від головного слова (як до члена речення, а не частини мови). Почнеться (коли?) через тридцять. На запитання "коли?" у реченні відповідає обставина.