Кокшетау розташований у лісостеповій зоні на кордоні південно-західної частини Західно-Сибірської рівнини, на південно-східному березі озера Копа, на висоті 234 метрів над рівнем моря, у межах північних схилів Кокшетауської височини великого Ішимо-Іртишського вододілу, передгір’я якої оточують місто з півдня і заходу.
Географія Міська адміністрація Кокшетау розташована всередині території Зерендинського району в північній частині Акмолинської області. Площа території, підпорядкованої міській адміністрації – 425 км2, з них 233,97 км2 – міська територія і 191 км2 – сільська.
Кокшетау розташований на півночі Кокшетауської височини, на березі озера Копа. З 1999 року місто є обласним центром Акмолинської області. Місто засноване було 1824 року як військове укріплення Кокчетав. Спочатку це була козача станиця, яка до кінця 60-их рр. перетворилася на Кокчетав.
З 1936 до 1944 року місто Кокчетав належало до Північно-Казахстанської області. 16 березня 1944 року Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР було створено Кокчетавську область і Кокчетав став обласним центром. Після війни місту знадобилося багато робочих рук. У 1949 році в місті проживало 26 тисяч осіб.