Коли maman вийшла заміж, бажаючи чимось віддячити Наталії Савишні за її двадцятирічну працю й прихильність, вона покликала її до себе і, висловивши в найлесливіших словах усю свою до неї вдячність і любов, вручила їй аркуш гербового паперу, на якому було написано вільну Наталії Савишні, і сказала, що, незважаючи на те, що вона …
Покоївка, потім нянька матері головного героя, потім економка. На момент дії героїні вже 75-80 років, і все життя та провела в служінні в домі Іртеньєвих. Наталії Савишні присвячено тринадцятий розділ повісті.
Найбільше Наталя Савишна любила господиню – матінку героя-оповідача.