У небі нічного неба ми можемо спостерігати безліч зірок різної яскравості. Одні зірки сяють яскраво і привертають нашу увагу, інші ледве помітні оку. Для позначення яскравості зірок існує спеціальна система класифікації, яка була розроблена у XIX столітті.
Система класифікації зірок за яскравістю називається "магнітудна шкала". Вона ґрунтується на вимірі світла, яке зірка випромінює. Більш яскраві зірки мають менший показник у магнітудній шкалі, тоді як менш яскраві зірки мають більш високий показник.
Магнітудна шкала є логарифмічною, тобто кожен рівень яскравості у ній відповідає збільшенню світності у 2,5 рази. Наприклад, зірка з магнітудою 1 буде в 2,5 рази яскравіша за зірку з магнітудою 2, зірка з магнітудою 2 буде в 2,5 рази яскравіша за зірку з магнітудою 3, і так далі.
Найбільш яскравими зірками на небі є зірки з негативними значеннями магнітуди, такі як Сіріус або Вега. Їхня яскравість настільки велика, що їх показник у магнітудній шкалі йде в негативний діапазон. Найяскравіша зірка на небі – Сонце, відповідає магнітуді –26,7. У свою чергу, найтьмяніші зірки мають показник у магнітудній шкалі понад +20. Вони зазвичай не видно неозброєним оком та вимагають використання телескопа для спостереження.
| Позначення | Яскравість |
|---|---|
| 1 маг | найяскравіші зірки на небі |
| 2 маг | дуже яскраві зірки на небі |
| 3 маг | яскраві зірки на небі |
| 4 маг | менш яскраві зірки на небі |
| 5 маг | погано видимі зірки на небі |
| 6 маг | дуже погано видимі зірки на небі |
| 7 маг і слабше | не видимі зірки на небі |
Як позначаються найяскравіші зірки?
Принцип позначень Байєра заснований на блиску зірок: найяскравіша зірка сузір'я зазвичай позначалася буквою α, друга за яскравістю – β і т.д.
Як визначити яка зірка яскравіша?
Зоряна величина – міра яскравості зірок на нашому небі. Чим зірка яскравіша, тим її величина менша: найяскравіша зірка, Сіріус, має зоряну величину -1,5, а найслабші зірки, які розрізняє неозброєним оком людина з нормальним зором, – шостий зоряної величини.
Як позначаються зірки?
Німецький астроном Йоганн Байєр першим ввів позначення зірок у сузір'ях за допомогою латинських літер. Основний принцип присвоєння таких букв ґрунтувався на яскравості – чим яскравіша зірка, тим ближче її буква до початку алфавіту. Тобто α (альфа) – це найяскравіша зірка сузір'я, β (бета) – друга за яскравістю тощо.