Через вену, як правило, шийну або пахову, катетер вводять у верхню порожнисту вену і встановлюють його в правому передсерді, де вимірюють тиск. Після цього роздувають балончик і, поступово просуваючи, вимірюють тиск у правому шлуночку, легеневій артерії та точці заклинювання легеневої артерії.
Симптоми легеневої гіпертензії
- задишку, спочатку під час фізичних навантажень, а потім і в стані спокою;
- втому;
- запаморочення;
- непритомність;
- тиск або біль у грудях;
- набряк щиколоток, ніг і, зрештою, черевної порожнини (асцит);
- синюшний колір губ і шкіри (ціаноз);
- прискорений пульс і серцебиття.
У рекомендаціях ЕСС (2015) зазначено, що нормальний АТ у легеневій артерії становить (14±3) мм рт. ст. і не перевищує 20 мм рт. ст., а клінічне значення АТ у легеневій артерії – у межах 21-24 мм рт. ст.
Легенева артеріальна гіпертензія визначається за середнього тиску в легеневій артерії більш як 25 мм рт. ст. у спокої і більш як 30 за ФН, тиску ДЗЛА менше 15 мм рт. ст., а клінічне значення АТ у легеневій артерії – в межах 15 мм рт. ст.